Я свой рассказ решил написать на украинском. Надеюсь поймете меня!
Улица
По малолюдній вулиці старого міста йшло дві людини, що чимось відрізнялися від інших жителів цього міста, але були схожі між собою. Це був він і вона… Їх імена загубилися у вічності, до того ж це більше немає значення… Вони йшли назустріч, але були поки що далеко від точки в якій їм судилося зустрітися і тому не могли побачити один одного. Він йшов на захід і тому яскраве сонце сліпило його очі. Воно пекло, знущалося з нього. Як він ненавидить це чортове сонце… Він ненавидів його за день в якому всі насміхаються з нього, за за душу і почуття які вже давно випалило воно. Він йшов далі, наполегливо жмурячи очі, і проклинаючи сонце. А вона йшла на схід… Сонце в неї світило за спиною, гріло спину і тло, не обпіколо. Вона дивилася на відображення сонця в вітринах магазинів і вікнах будинків, бо вона його любила, але трохи в ньому розчарувалася. По їх очах можна прочитати, що це люди давно розчаровані в житті, люди яким набридло волокти своє безсиле тіло, набридло плювати на землю обговорюючи всіх і все. Все набридло… Хочеться втекти… Вбити себе… Померти… Що дає багацтво? – Нічого крім, бажання більшого багцтва! Що дає знання? – Нічого, крім бажання отримати більші, вдосконаленні знання! Що дає влада? – Рівно нічого, крім бажання більшої влади!! Вони це знали і тому послали весь світ… І пішли… Куди? Вони самі не знають. Все ж таки на зустріч долі. І тому є причини… Їх багато… Вона прекрасна і свіжа як квітка на весні, вона легко може закохатися в когось і вту мить розлюбити його, але бути вірною до самого кінця. В неї всі легко закохувалися, а вона у відповідь підтримувала їх почуття, та вони невдячні її зражували, топтали її душу... Врешті вана розчарувалася вкоханні. А він в житті яке кидало його в різні боки, як штормові хвилі моря намагаються розбити беревяний човен. Він проклинав життя і різав собі ножем вени. Але коли він майже помирав його хтось рятував від смерті, а згодом зраджував. Ось таке їх життя повне ненависті, зрад, печалю і суму. Набридло воно їм… Набридло… Але невдовзі вони побачили один одного і щось затримтіло у серці. Вони притягувалися один до одного… Вони наблизилися на відстань в чотири кроки… І… Що буде далі? Вони зупиняться і підуть разом, ніколи не розлучаючись і наповнюючи життя один одного смислом, якого в них не вистачало? Або будуть разом поки не зрадять один одного і на наступний день після зради покінчать життя самогубством? Чи просто привітаються, стараючись за ховати почуття подалі, і підуть далі? Щобуде зними далі? Що????